Ідентифікація об’єкта підвищеної небезпеки

Суб’єкт господарювання, у власності чи користуванні якого є хоча б один потенційно небезпечний об’єкт або який має намір розпочати будівництво такого об’єкта, має організувати проведення його ідентифікації відповідно до Порядку ідентифікації та обліку об’єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою КМУ від 11.07.2002 р. №956 (Далі – Порядок ідентифікації).

Ідентифікація проводиться суб’єктом господарювання самостійно або із залученням відповідних спеціалістів. Водночас результати ідентифікації не потребують експертизи. Після ідентифікації суб’єкт господарювання має скласти повідомлення про результати ідентифікації об’єктів підвищеної небезпеки за формою ОПО-1 та подати його до територіального органу Держпраці.

Включення об’єкта підвищеної небезпеки до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки здійснюється протягом 30 робочих днів після надання суб’єктом господарювання повідомлення про результати ідентифікації. Протягом 10 робочих днів після реєстрації територіальний орган Держпраці видає суб’єкту господарювання свідоцтво про державну реєстрацію об’єкта (об’єктів) підвищеної небезпеки.

Суб’єкт господарювання, у власності чи користуванні якого є об’єкти підвищеної небезпеки, повинен провести у шестимісячний строк їх повторну ідентифікацію у разі:

• зміни умов виробництва, номенклатури небезпечних речовин або їх кількості;
• внесення змін до законодавства у сфері діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки;
• будівництва у прилеглих районах нових об’єктів, якщо це впливає на зміст відомостей, наведених у повідомленні про результати ідентифікації;
• зміни власника об’єкта.

Порядок проведення повторної ідентифікації аналогічний вищенаведеним нормам. Однак, інформація подається лише за тими розділами повідомлення за формою ОПЗ-1, до яких вносилися зміни.